Андрій Кокотюха «Легенда про Безголового»: про вплив казок і жіночу логіку

Люди люблять казки. Особливо народні. Коли вони передаються з покоління в покоління, закарбовуються і врешті стають частиною життя. Це нормально – вірити в якісь надприродні сили, у фатум, в існування вовкулак, упирів і мавок. І так само нормально думати, що вони вибираються в наш грішний світ після опівночі, аби трохи розважитися чи доробити певні справи.

«Свідок» Варвари Жукової: homo stalinus та розстріляне відродження

Народу завжди хотілося вірити, що його герої – живі. Ніколи остаточно не приймалася думка, що світочі можуть полишити націю. Згадати хоча б ті легенди, які переказували звичайні люди після смерті Т.Шевченка про те, що він живий і просто переховується, вичікує. Люди вважали, що на Чернечій горі насправді закопана зброя, і прийде час, коли народ згуртується заради досягнення спільної мети – й відкопає її. Саме тоді вийде з тіні живий Шевченко, він і очолить переможну боротьбу.